- кричати
- [криеча/тие]
-чу/, -чи/ш, -чиемо/, -чиете/; нак. -чи/, -ч'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
кричати
Смотреть что такое "кричати" в других словарях:
кричати — См. крычати Б. Л. Богородского, Д. С. Лихачева, О. В. Творогова; В. Л. Виноградова. Словарь справочник Слова о полку Игореве : в 6 выпусках / АН СССР. Ин т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин т рус. яз; Л.: Наука. Ленингр. отд ние, 1965 1984 … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
кричати — чу/, чи/ш, недок. 1) неперех. Видавати крик; волати, галасувати, репетувати. || Голосно плакати, ридати, голосити. || Видавати пронизливі звуки (про тварин, птахів). || перен. Гучно, пронизливо густи, свистіти (про гудок, сирену тощо). 2) перех.… … Український тлумачний словник
кричати — 1) (видавати крик), ячати; репетувати, дертися, дратися, перериватися; горлати, горланити, горлопанити, ґвалтувати (на все горло); лементувати, лементіти, голосити (перев. із плачем); вищати, верещати (пронизливо, різко); зойкати, йойкати (від… … Словник синонімів української мови
кричати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
кривчати — кричати … Лемківський Словничок
вівкати — кричати, пищати, гукати [III] … Толковый украинский словарь
волати — кричати, кликати, благати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вівкати (гівкати) — кричати, перегукуватись … Лемківський Словничок
крычати — Кричать кричати, крычати (2) 1. Издавать крики; громко плакать: Се у Римъ кричатъ подъ саблями Половецкыми, а Володимиръ подъ ранами. Туга и тоска сыну Глѣбову! 27 28. И якоже пришьдъши суботѣ, и дьни освитающу, пославъ блаженыи призъва всю… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
зойкати — аю, аєш, недок., зо/йкнути, ну, неш, док. Голосно, несамовито кричати (з жаху, відчаю, благаючи допомоги і т. ін.). || Жалібно стогнати, видавати стогін (від болю, горя і т. ін.). || Тужливо, зі стогоном кричати; голосити. || Тривожно кричати,… … Український тлумачний словник
